Визволення від окупантів українського Херсона тепер стало питанням найближчого часу. Зараз кожен прекрасно розуміє, що поразка російських військ під Херсоном неминуча. Отже, у Кремлі вочевидь вже роздумують над тим, як би вигідно для свого внутрішнього глядача показати серйозну тактичну та оперативну поразку. Як на мене, у Кремля немає жодних інших варіантів, окрім як проводити нікчемний та незаконний «референдум» у Херсонській області, за результатами якого жителі Херсона не погодяться на приєднання української території до складу, умовно, «таврійської губернії РФ». Тільки за таких умов Путін зможе виправдати свою поразку, вказавши на волевиявлення громадян, що проживають на окупованій частині Півдня. За цих обставин росіяни вийдуть з Херсона та водночас не впадуть настільки сильно, як могли б в очах жителів затуманених пропагандою. Визнати військову нездатність буде крахом для Путіна, тому такий варіант дійсно є можливим для Кремля.
У Розділі III Конституції України є норми, які унеможливлюють проведення локальних референдумів за відмахом гауляйтерів. До прикладу, ст. 73 Конституції України наголошує, що виключно всеукраїнським референдумом вирішуються питання про зміну території України; у ч. 1 ст. 72 зазначається, що всеукраїнський референдум має призначатися за спеціальною процедурою Верховною Радою України або ж Президентом України, ч. 2 ст. 72 звертає увагу на тому, що референдум має призначатися за народною ініціативою, тобто не менш як трьома мільйонами громадян України. Всі ці факти, доводять, що «референдум» у Херсоні чиста та злочинна фікція. Проте, покинувши Херсон за «результатами волевиявлення» місцевих жителів, Путін може частково, для деяких західних лідерів виправдати чесність «референдумів» у Криму та вибілити анексію Луганської та Донецької областей. Він зможе тепер апелювати до західних політиків нібито всі «референдуми» чесні, оскільки херсонці ж зробили свій вибір на користь України й він був прийнятий. Щоб запобігти цьому, і європейські, і українські лідери мають мати однакову позицію, яка буде ґрунтуватися на міжнародних актах та Конституції України.
Отже, якби там не було, факт полягає у неминучому звільненню від окупантів всієї української території. Проте, з таким ворогом варто бути обачними, уважними та діяти на випередження, оскільки Путін розуміє, що звичним чином війна буде програна та потягне за собою розпад недодержави.